- вихователь
- —————————————————————————————вихова́тельіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
вихователь
Смотреть что такое "вихователь" в других словарях:
вихователь — я, ч. Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навички і правила поведінки, певні погляди. || Педагог, який стежить у певному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує. || Той, хто спрямовує силу свого впливу на… … Український тлумачний словник
вихователь — [виехова/теил ] л а, ор. леим, м. (на) леив і/ л у, мн. л і, л іў … Орфоепічний словник української мови
Верховинец В. Н. — (наст. фам. Костев) Василий Николаевич (5 I 1880, с. Старый Мизунь, ныне Ивано Франковской обл. 11 IV 1938) сов. композитор, хореограф, дирижёр, этнограф, педагог. В 1899 окончил Самборскую учительскую семинарию. Муз. образование получил… … Музыкальная энциклопедия
вихователька — и. Жін. до вихователь … Український тлумачний словник
виховательський — а, е. Прикм. до вихователь … Український тлумачний словник
виховач — а/, ч., діал. Те саме, що вихователь … Український тлумачний словник
виховник — а/, ч. Те саме, що вихователь … Український тлумачний словник
гувернер — а, ч. Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець … Український тлумачний словник
дошкільник — а, ч. 1) Дитина дошкільного віку. 2) Вихователь, що працює з дітьми дошкільного віку … Український тлумачний словник
керівник — а/, ч. Той, хто керує ким , чим небудь, очолює когось, щось. •• Кла/сний керівни/к учитель вихователь класу в середній школі … Український тлумачний словник
